Плотін

Плотін — це Платон, що став містичним. Через шість століть після Академії він зібрав розпорошені натяки Платона в єдину космічну візію: з трансцендентного Єдиного — поза буттям, поза описом — еманує Розум (царство Форм), з Розуму — Душа, а з Душі — окремі душі й матеріальний світ. Уся вселенна — це низхідний каскад світла з єдиного невимовного джерела, а завдання душі — піднятися назад угору.

Його проза щільна й екстатична. Учень Порфирій упорядкував його трактати в шість груп по дев’ять — звідси «Еннеади» («дев’ятки»). Через Августина Плотін переформував християнську теологію; через псевдо-Діонісія — містику Сходу й Заходу; через ренесансних платоністів — словник Заходу про божественне в мистецтві.

Неоплатонізм — це міст від поганської філософії до християнства і від християнства до містики в будь-якій формі.