Августин Гіппонський

Августин зростав у римській Північній Африці, поглинав риторику й філософію, кілька років жив із наложницею, належав до маніхейської секти і у тридцять два навернувся до християнства в міланському саду — епізод, який він описує в «Сповіді», першій автобіографії в західній літературі й першому розгорнутому портреті внутрішнього життя.

Згодом він став єпископом Гіппонським і найвпливовішим християнським мислителем між апостолом Павлом і Аквінатом. Його сплав платонізму з християнським вченням — Град Божий проти Града Земного, час як творіння вічності, зло як відсутність добра, неспокійний поворот душі до Бога — визначив західну теологію на тисячу років.

«Сповідь» зокрема винайшла спосіб говорити про себе: як про істоту, розділену з собою, непрозору для власних бажань, у пошуках авторитету, від якого вона тікає і якого прагне водночас. Кожен пізніший сповідальний автор — Руссо, Толстой, Кнаусґор — стоїть у його тіні.