Демокрит

Демокрит разом зі своїм учителем Левкіппом запропонував найдалекоглядішу відповідь у досократичній філософії: світ складається з неподільних частинок (атомів — atomon означає «нерозсічний»), що рухаються у порожньому просторі (порожнечі). Усе інше — колір, смак, відчуття тепла — це домовленість. Реальні лише атоми й порожнеча; решта — те, як атоми взаємодіють з нами.

Це впізнавана картина, до якої сучасна фізика повернеться через дві тисячі років. Демокрит дійшов до неї не експериментом, а аргументом: якщо зміна реальна (всупереч Парменідові), але матерія зберігається, то змінюватися має лише розташування незнищенних будівельних блоків.

Платон, кажуть, хотів спалити книги Демокрита. Аристотель не погоджувався з ним, але ставився до нього як до серйозного суперника. Лукрецій та Епікур зробили його атомізм підставою цілої етичної філософії: у Всесвіті з атомів немає богів, що стежать за нами, — отже, не бійтеся.