Вузол · PAR-BCE515
Парменід
515 до н.е. – 450 до н.е. · Елея (Південна Італія) · Елейська школа
«Те, що є, — є; те, чого нема, не можна навіть помислити.»
Парменід — дзеркальне відображення Геракліта і його найсильніший супротивник. Геракліт казав: усе змінюється. Парменід заперечив: ніщо не змінюється — і, що страшніше, не може. Його розумування, викладене гекзаметром як одкровення богині, — перший зразок суворого метафізичного аргументу в західній традиції.
Хід думки: помислити щось — означає помислити щось. Помислити ніщо неможливо — ніщо не є річчю. Отже, зміна, яка вимагає, щоб щось виникало з нічого або зникало в ніщо, неможлива. Те, що є, є одним, вічним, незмінним, неподільним. Наші чуття, які наче показують зміну, обманюють нас.
Цей аргумент дивний. Він також майже неспростовний на власних умовах. Центральні ідеї Платона, метафізика Аристотеля та більшість середньовічної філософії — відповіді на Парменіда. Він винайшов дисципліну метафізики, зробивши її проблему невідворотною.
// Якщо читати лиш одне
Фрагмент B8 («ознаки того, що є»)
Сам аргумент, близько 60 рядків. Найважливіший абзац у досократичній думці.