Карл Маркс

Маркс почав як студент Геґеля і закінчив як перевернутого Геґеля. Там, де Геґель бачив історію як розгортання Духу, Маркс бачив її як розгортання матеріальних умов — насамперед того, кому належать засоби виробництва. Ідеї, релігія, культура, філософія — це надбудова, побудована поверх економічного базису. Щоб зрозуміти суспільство, простежуй гроші — а точніше, простежуй працю.

Його критика капіталізму — найвпливовіша у сучасному світі. Робітники за капіталізму відчужені від того, що вони роблять, від самого процесу праці, одне від одного і від власної людської природи. Капітал нагромаджується не геніальністю, а вилученням додаткової вартості з праці. Система містить власні суперечності й, як передбачав Маркс, зрештою буде повалена.

Історія ХХ століття великою мірою відбулася в тіні цього передбачення. Що б ми не думали про його політичну спадщину, він — поряд із Геґелем і Ніцше — один із трьох незамінних шарнірів між класичною й сучасною думкою.