Нікколо Макіавеллі

Макіавеллі служив дипломатом Флорентійській республіці чотирнадцять років. Коли Медичі повернулися до влади — катували його і вислали в село. Там, озлоблений і блискучий, він написав «Володаря» — короткий посібник для правителів, присвячений (з відвертим кар’єризмом) Лоренцо де Медичі у надії повернути собі службу. Не спрацювало.

Ця книга — засновницький текст політичного реалізму. Макіавеллі відмовляється питати, яким має бути правитель; він питає, що правитель мусить робити, щоб утримати владу. Відповідь некрасива. Обіцяй щедро, ламай обіцянки за необхідності, плекай видимість чеснот, користуйся жорстокістю ощадно, якщо взагалі мусиш. Середньовічне «дзеркало для принців» розбите.

Його часто читають хибно. Пізніші «Роздуми про першу декаду Тита Лівія» — значно довші, набагато менш відомі — захищають республіканське правління і належать до великих творів політичної теорії. Але «Володар» — це блискавка: момент, коли політику відділено від моралі й дано їй власну граматику.